Юрія · Народні свята й звичаї

№11

Дата (новий стиль)23 квітня

За старим стилем6 травня

Що це за деньЮрія — перший вигін худоби, обід у полі, юріївська роса; прикмети на врожай.

Що робилиІдучи в поле на Юрія, брали крашанку й калач, їли на полях і часом пили там горілку (Поділля; Воропай, т. 2, с. 44). Хлопці, а часом і дівчата, ведучи коней пасти, брали з собою яйця, сало, горілку або пиво й гуляли в полі (Слобожанщина; Воропай, т. 2, с. 55). На Юрія вперше виганяли худобу на пасовисько, злегка потріпуючи її свяченою вербою (Килимник, т. 3, с. 329). Пастухи на Юрія не снідали вдома, а смажили яєчню на «Юр'євій росі» (Килимник, т. 3, с. 327). Під час обходу череди хтось із господарів обливав водою священика, а перед вигоном — і пастуха з підпасичами (Килимник, т. 3, с. 328). Господарі на Юрія качалися по зеленому руну на ниві, щоб закликати багатий урожай (Килимник, т. 3, с. 323). У Карпатах, на Гуцульщині, перший вигін худоби — «полонинський хід» — відбувався не на Юрія, а перед Зеленими святами, близько 20 травня (Гуцульщина; Килимник, т. 3, с. 331). У глибинних поліських селах на Рівненщині кілька родин удосвіта на Юрія збирали росу з озимини в пляшечки, щоб змащувати нею рани (поліські села Рівненщини; Скуратівський, «Місяцелік», с. 47). На Закарпатті під час першого вигону худоби мати пастуха спиралася йому на плечі, щоб корови й телиці того ж року побігалися (Закарпаття; Скуратівський, «Місяцелік», с. 48). На Херсонщині на Юрія ходили хресними ходами в поле освячувати посіви, а потім сідали до обрядового обіду (Херсонщина; Скуратівський, «Місяцелік», с. 49). Поліщуки до схід сонця виходили родинами в поле, вмивалися росою, снідали серед збіжжя й качалися по врунах (Полісся; Скуратівський, «Місяцелік», с. 49).

Чого не робилиНа Юрія не відбирали у звіра схопленої здобичі, бо вважали, що її призначив святий Юрій (Воропай, т. 2, с. 61). Пастух, найнятий навесні, не мав права стригтися ціле літо, до кінця пасовиська (Килимник, т. 3, с. 330).

ПрикметиКазали, що як на Юрія йде дощ, то буде хліб і в дурня (Воропай, т. 2, с. 48). Якщо на Юрія в житі вже могла сховатися ворона, чекали врожайного літа (Воропай, т. 2, с. 48). Якщо зозуля закувала на голий ліс, чекали нещасливого року для людей і худоби (Воропай, т. 2, с. 63). Дощ на Юрія віщував добрий урожай хліба (Килимник, т. 3, с. 326).

ГосподарствоРедьку сіяли на Юрія, щоб була соковита (Воропай, т. 2, с. 48). Господині кропили зібраною зранку юріївською росою домашню птицю, щоб плодилися курчата (Воропай, т. 2, с. 48). Виганяючи худобу, господар розстеляв червоний пояс і переганяв через нього корів та овець (Куп’янський повіт, Харківщина; Воропай, т. 2, с. 48). Ґазди розкладали ватри й проганяли худобу між ними, як крізь ворота, на пасовисько (Гуцульщина; Воропай, т. 2, с. 50). На Лемківщині перед Юрієм уночі замикали стайню, щоб відьми-штриґи не забрали молока (Лемківщина; Килимник, т. 3, с. 327).

Наша справа: напої, заготівлі, погрібІдучи в поле на Юрія, брали крашанку й калач, їли на полях і часом пили там горілку (Поділля; Воропай, т. 2, с. 44). Хлопці, а часом і дівчата, ведучи коней пасти, брали з собою яйця, сало, горілку або пиво й гуляли в полі (Слобожанщина; Воропай, т. 2, с. 55).

ДжерелаВоропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. https://archive.org/details/znn_t2 · Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. Т. 3: Весняний цикль. Вінніпег — Торонто, 1962. https://archive.org/details/kylymnyk3 · Скуратівський В. Т. Місяцелік. Український народний календар. Київ: Мистецтво, 1992. https://archive.org/details/misyatselik