Водохреще

№3

Дата (новий стиль)6 січня

За старим стилем19 січня

Що це за деньБогоявлення, Водохреще (Йордан): освячення води на річці, крижаний хрест, прикмети на урожай.

Що робилиЩе за тиждень вирубували на річці ополонку, ставили над нею хрест із льоду й обливали буряковим квасом, щоб був червоний (Воропай, т. 1, с. 122). Коли хрест занурювали у воду, мисливці стріляли з рушниць, а хлопці випускали голубів (Воропай, т. 1, с. 122). По обіді хлопці з двох сусідніх сіл чи кутків билися навкулачки на льоду за крижаний хрест (колишня Гетьманщина; Воропай, т. 1, с. 124).

Чого не робилиЦілий тиждень після Водохреща невісткам не дозволяли прати білизну в річці (Воропай, т. 1, с. 123).

ПрикметиІній на деревах на Водохреща показував, якого дня тижня навесні сіяти ярову пшеницю (Воропай, т. 1, с. 123). Ясний сонячний день віщував чисті хліба, хмарний — багато сажки в збіжжі (Воропай, т. 1, с. 123).

ГосподарствоХто приїхав на Йордань кіньми, набирав відрами води з ополонки й напував коней — щоб були здорові (Воропай, т. 1, с. 122). На Полтавщині на Водохреща вчили молодих коней і волів (Полтавщина; Воропай, т. 1, с. 124). Господиня, що місила тісто на пироги, не витирала рук, а йшла в сад і обв’язувала яблуню соломою (Холмщина; Воропай, т. 1, с. 124). Хрестоподібний хліб, з яким господар увечері йшов до хліва, на Закарпатті звали «крачун» або «хлібець» (Закарпаття; Скуратівський, «Місяцелік», с. 180).

Наша справа: напої, заготівлі, погрібЩе за тиждень вирубували на річці ополонку, ставили над нею хрест із льоду й обливали буряковим квасом, щоб був червоний (Воропай, т. 1, с. 122).

ДжерелаВоропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 1. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. https://archive.org/details/znn_t1 · Скуратівський В. Т. Місяцелік. Український народний календар. Київ: Мистецтво, 1992. https://archive.org/details/misyatselik