Петра й Павла

№14

Дата (новий стиль)29 червня

За старим стилем12 липня

Що це за деньПетра й Павла — кінець Петрівки; у багатьох краях з цієї пори починали жнива.

Що робилиДо свята білили хати, прикрашали стіни рушниками й прибирали подвір'я (Воропай, т. 2, с. 136). Дівчата вбирали голови вінками з польових квітів, найчастіше з червоних маків (Воропай, т. 2, с. 136). Після церкви розговлялися мандриками — пампушками з пшеничного тіста, яєць і сиру (Воропай, т. 2, с. 136). На Полупетра різали трьох півників і варили борщ у трьох горнятах (Слобожанщина; Воропай, т. 2, с. 136). У селі Улицько на Равщині день Петра і Павла був також Днем пастухів, «великих» і «малих» (с. Улицько на Равщині; Килимник, т. 3, с. 335). Пастухи складчиною купували на це свято ковбаси, сало, яйця, масло й питво та накривали «копаний стіл» на пасовиську (с. Улицько на Равщині; Килимник, т. 3, с. 335). На Бойківщині діти-пастушки на Петра готували стіл і «петрикували», отримуючи від господинь хліб, сир, масло й гроші (Бойківщина; Килимник, т. 3, с. 335). У Тустановичах на Дрогобиччині пастухи отримували від господинь булки, сир, масло й гроші, копали стіл і петрикували (Тустановичі на Дрогобиччині; Килимник, т. 3, с. 336). Гуцули приносили пастухам пиріжки з сиром (мандрики, перевертаники), а пастухи влаштовували змагання й танці (Гуцульщина; Скуратівський, «Місяцелік», с. 90). На Поліссі та Лівобережжі пастухи або господарі на Петра готували мандрики (Полісся та Лівобережжя; Скуратівський, «Місяцелік», с. 90).

ПрикметиВважали, що з Петра зозуля перестає кувати, а якщо кувала й після Петра — це віщувало нещастя (Воропай, т. 2, с. 136). Помічали, що перед Петром зозуля перестає кувати (Килимник, т. 3, с. 349).

ГосподарствоНа Петра в багатьох районах України починали жнива (Воропай, т. 2, с. 135). На Петра пекли мандрики з сиру, борошна та яєць (Килимник, т. 3, с. 349). На Петра-Павла, як і на Юрія та Зелені свята, господарі навідували озимі та ярі ниви (Килимник, т. 3, с. 291). Петрівку називали переднівком, бо в цей час не було чого їсти (Килимник, т. 3, с. 349). На Херсонщині господині створожували маслянку, а з цього сиру з яйцями й борошном робили мандрики, варені в олії чи смальці (Херсонщина; Скуратівський, «Місяцелік», с. 90).

ДжерелаВоропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. https://archive.org/details/znn_t2 · Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. Т. 3: Весняний цикль. Вінніпег — Торонто, 1962. https://archive.org/details/kylymnyk3 · Скуратівський В. Т. Місяцелік. Український народний календар. Київ: Мистецтво, 1992. https://archive.org/details/misyatselik