Масляна

№5

Дата (новий стиль)тиждень перед Великим постом

За старим стилемрухоме

Що це за деньТиждень перед Великим постом (у календарі — сиропусна неділя): вареники з сиром, колодка, заговіни.

Що робилиУ м’ясопусну неділю варили холодець зі свинячих ніжок, звідси назва «ніжкові заговіни» (Воропай, т. 1, с. 147). На «ніжкові заговіни» за обідом пили горілку всією родиною (Чернігівщина; Воропай, т. 1, с. 147). Після вечері на «ніжкові заговіни» хлопці й дівчата кидали свинячими кістками від комори до воріт (Слобожанщина; Воропай, т. 1, с. 147). Заміжні жінки «колодкували»: сповивали поліно-колодку в шинку й пили горілку за її «народження» (Воропай, т. 1, с. 147). Дівчата прив’язували парубкам до лівої руки оздоблену колодку, а ті платили викуп грошима чи подарунками (Воропай, т. 1, с. 148). Головною масляною їжею були вареники з сиром і сметаною та гречані млинці на маслі чи смальці (Воропай, т. 1, с. 149). У понеділок сиропусного тижня жінки сходилися до корчми, клали на стіл сповите поліно й оголошували, що «народилася колодка» (Килимник, т. 3, с. 33). Чоловікам, що заходили до корчми, чіпляли колодку, і вони мусили ставити викуп — горілку чи мед (Килимник, т. 3, с. 33). Парубки відкуповувалися від колодки, купуючи дівчатам газовану воду, цукерки, зрідка пиво (Килимник, т. 3, с. 34). У деяких селах Полтавщини колодку прив'язували й батькам, які вчасно не одружили дітей (Полтавщина; Килимник, т. 3, с. 35). На Поділлі, в місцевостях біля Херсонщини, Колодія робили з макогона, сповитого в пелюшки та хустки, і ходили з ним по хатах (Поділля; Килимник, т. 3, с. 35). На Сокальщині жінки наготовляли ковбас, м'яса, сиру й масла і в понеділок масниць збиралися до корчми (Сокальщина; Килимник, т. 3, с. 36).

Чого не робилиНа масляному тижні господині не пряли, щоб масло не гірчило (Воропай, т. 1, с. 148). Богобоязливі люди на сиропусну неділю не виходили з хати й не пили горілки (Воропай, т. 1, с. 151). На сиропусну неділю чоловік не лягав спати з жінкою, щоб вовк поросят не з’їв (Слобожанщина; Воропай, т. 1, с. 151). На масляну вже не їли ні м'яса, ні сала, лише молочні та мучні страви (Килимник, т. 3, с. 341).

ПрикметиВважали, що яка погода на сиропусну неділю, така буде й на Великдень (Воропай, т. 1, с. 150).

ГосподарствоУ перший день Великого посту пекли коржі, їли хрін і квашену капусту (Килимник, т. 3, с. 341).

Наша справа: напої, заготівлі, погрібНа «ніжкові заговіни» за обідом пили горілку всією родиною (Чернігівщина; Воропай, т. 1, с. 147). Заміжні жінки «колодкували»: сповивали поліно-колодку в шинку й пили горілку за її «народження» (Воропай, т. 1, с. 147). Богобоязливі люди на сиропусну неділю не виходили з хати й не пили горілки (Воропай, т. 1, с. 151). Чоловікам, що заходили до корчми, чіпляли колодку, і вони мусили ставити викуп — горілку чи мед (Килимник, т. 3, с. 33). Парубки відкуповувалися від колодки, купуючи дівчатам газовану воду, цукерки, зрідка пиво (Килимник, т. 3, с. 34). У перший день Великого посту пекли коржі, їли хрін і квашену капусту (Килимник, т. 3, с. 341).

ДжерелаВоропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 1. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. https://archive.org/details/znn_t1 · Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. Т. 3: Весняний цикль. Вінніпег — Торонто, 1962. https://archive.org/details/kylymnyk3